Пасхальне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Руської Православної

Возлюблені у Господі архіпастирі,

всечесні пресвітери і диякони,

боголюбні ченці та черниці, дорогі братія і сестри!

Від серця, сповненого вдячності Богу, виголошую усім вам велику і спасенну вість:

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Із року в рік цим пасхальним вітанням Церква свідчить про подію вселенського значення, яка сталася майже дві тисячі років тому. Тоді рано-вранці жони-мироносиці прийшли до місця поховання свого Учителя і побачили, що гроб порожній. Божественна сила Христа подолала закон смерті. Він воскрес, засвідчуючи всьому людству, що смерть — це не кінець життя, що смерть перемагається силою Божою.

Воскресіння Христове, будучи унікальною подією в історії світу, за задумом Божим стало початком і нашого особистого воскресіння. Саме для того і прийшов у світ Спаситель, зазнав страждань, був розіп’ятий і воскрес із гробу, щоб кожен мав можливість пройти через досвід воскресіння з мертвих, і аж ніяк не в переносному, а в прямому сенсі цього слова. Про це ясно говорить апостол Павел «Бог… воскресить і нас силою Своєю» (1 Кор. 6:14).

Ось чому свято Пасхи є святом перемоги життя над смертю, адже Воскресінням Христа Спасителя воскресіння з мертвих дароване й усім нам. І через які б важкі обставини земного буття ми не проходили, які б випробування на нас не чекали, якими б страхами нас не лякали ті, хто намагається, не маючи духовної сили, прозрівати майбутнє, наше сприйняття світу має бути спокійним і радісним, бо Христос воскрес!

На Святій Русі свято Пасхи завжди було найвеличнішим і найсвітлішим. В останні десятиліття воно знову повернулося до багатьох осель і родин. І нині його відзначають і там, де раніше не звучало пасхальне вітання: у лікарнях і в’язницях, в Армії і на Флоті, і навіть у космосі. І дай Бог, щоб за зовнішніми змінами, що відбуваються сьогодні в країнах Руського світу, ставалося справжнє відродження душ людських, щоб радість Воскресіння Христового сповнила серце кожного, щоб світлом Божественної любові були зігріті не тільки наші рідні та близькі, а й люди, позбавлені можливості побувати у храмі, престарілі, хворі, самотні.

Через Воскресіння Христове віруюча людина отримує можливість долучитися до вишньої благодатної сили, щоб жити по правді та згідно із заповідями Божими: бути доброю й милосердною, чесною й доброзичливою у стосунках з людьми, здатною розділяти з ними і радість, і горе.

Це християнське ставлення до ближніх полягає також і в турботі про свою країну, про свій народ, про свою сім’ю, про дім. Проповідуючи пріоритет вічних духовних цінностей, Церква закликає своїх чад і до дбайливого ставлення до тимчасових, але реальних цінностей Богом створеного світу: до навколишньої природи, до багатої культурної спадщини, що століттями створювалася нашими попередниками. Бути хранителями духовних скарбів і традицій Православ’я означає активно працювати над собою, своїм внутрішнім світом, а також підтримувати красу і гармонію навколишнього світу, й відроджувати їх там, де вони зруйновані злою людською волею. Таке покликання і така відповідальність християнина.

Господь не вимагає від нас непосильних подвигів. Звертаючись до душі кожної людини, Він знову і знову закликає: «Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть іго Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим, бо іго Моє добре, а тягар Мій легкий» (Мф. 11:28–30). Щоб відчути і зрозуміти, наскільки благий і легкий той тягар, який покладає на нас Господь, потрібно навчитися робити добро і ближнім, і дальнім. У цьому вченні важкі лише перші кроки: вчасно зупинитися і не відповідати грубощами на грубощі, злом на зло, брехнею на брехню, осудом на осуд. А потім хоча б раз відчути задоволення від правильного і чесного вчинку, який приніс користь іншій людині, чи то в сім’ї, чи на роботі, на парафії, чи просто у спілкуванні із сусідами та знайомими. Це відчуття задоволення здатне перерости в радісний і оптимістичний стан духу, якщо добрі справи, здійснювані не заради користі, а від щирого серця, стають частиною нашого життя. Тільки тоді відчуємо ми і зміни на краще в суспільному бутті, коли усвідомимо наявність непорушного зв’язку між зробленим нами добром і суспільним благополуччям.

Євангельська мотивація наших вчинків як в особистій, так і в професійній і громадській сфері, здатна кардинально змінити нас самих і навколишній світ.

«Да воскреснет Бог и расточатся врази Его!» — вигукуємо ми цієї світосяйної ночі. Нехай воскресне Бог у наших серцях і нехай щезнуть брехня, ворожнеча, злоба, чвари й усілякі розділення в нашому житті.

Від душі вітаю усіх вас, мої дорогі, зі святом Святої Пасхи. Допомога і благословення воістину Воскреслого Господа нехай супроводжують кожного з нас у наших подальших трудах на славу Церкви, на користь країн, у яких ми живемо, на благо ближніх і дальніх. Амінь.

Патріарх Московський і всієї Русі

Пасха Христова

2011 р.

Москва

Read more at Patriarchate of Moscow and All Russia